Латинська назва: Lilum candidum (Madonna lily, Meadov lily)

Російська назва: Лилия белая,

Народні назви: Мадонна, лілія Мадонни, медова лілія, лілія Благовіщення, чисто-біла, лілія білосніжна. Лілія біла є символом святості, чистоти, цнотливості, непорочності, досконалості, спокою та царственості.

 

Біла лілія – одна з понад 15-ти видів лілій, які ростуть в Україні. В загальному рід лілій нараховує 100 видів. Батьківщиною лілій є Східна і Південно-Східна Азія, острів Тайвань та Філіпіни. Ці рослини люблять рости на світлих сонячних місцях, тому добре себе почувають на клумбах, в квітниках. Розмножується в природі насінням, а в культурі поділом основи куща, який складається з кількох невеликих цибулин. Дуже посухостійка рослина. Найбільш відомі в Україні та інших слов’янських країнах лілія біла, лілія тигрова та лілія кучерява (саранка). Вони мають однакові лікувальні властивості, але оскільки найбільш поширеною є лілія біла, то надалі мова буде йти саме про неї. Немає сенсу описувати зовнішній вид та давати біологічну характеристику білої лілії, адже в українських селах та містечках вона росте ледь не біля кожної хати. І не збоку квітника, а десь в центрі чи на самому гарному і видному місці. Її красу не можна не любити. Відомий український етнограф з Буковини Гарафина Маковій в книзі «В світі рослин» стверджує, що на Буковині цю квітку настільки шанують, що навіть не збирають пелюсток з квітучих квіток, а тільки коли рослина перецвіте дозволяють собі при потребі зрізати стебло рослини для приготування лікувальної настойки. Отже лілія варта того, щоби познайомитися з нею поближче. Тому постараємося розставити інформацію про неї по поличках.

Хімічний склад білої лілії досить багатий, хоча до кінця ще наукою не вивчений. Поки що достовірно встановлено, що до  складу лілій входять наступні складові:    

- Сапоніни: підвищують секрецію бронхіальних залоз, знімають запалення, нормалізують обмінні процеси, діють збуджуюче на кашлевий центр, регулюють та посилюють діяльність гормонів, сприяють синтезу кортикостероїдів; мають сечогінну, а також послаблювальну дію;

-    Флаваноїди: зміцнюють кровоносні судини в тому числі зменшують ламкість капілярів, нормалізують роботу центральної нервової системи і як наслідок нормалізують кров’яний тиск і регулюють ритм серця;

-    Слизисті речовини: усувають запальні процеси; значно прискорюють процес загоювання ран та опіків, посилюють виведення мокроти завдяки обволікаючим, відхаркувальним. А також протизапальним властивостям;

-    Алкалоїди: знімають біль, знижують артеріальний тиск, нормалізують процес кровообігу і збільшують згортання крові, регулюють функції центральної нервової системи;

-    Білки: значно прискорюють нарощування м’язової маси, оскільки нормалізують і регулюють гормональний фон і забезпечують транспортування гемоглобіну, зміцнюють імунітет, сприяють покращенню еректильної функції, приймають участь в синтезі інсуліну, попереджують розвиток жирової інфільтрації печінки.  ;

-    Вітамін С: приймає участь в регуляції окислювально-відновлювальних процесів, підвищує проникність капілярів; підвищує захисні сили організму, забезпечує ріст і розвиток кісткової тканини, а також приймає участь у виробленні гормонів наднирників і виводить вільні радикали і токсини, які однією з причин формування злоякісних пухлин, і знижує концентрацію сечової кислоти в сиворітці крові.

-    Цукри: Забезпечують організм енергією, необхідною для нормальної життєдіяльності.

-    Залізо: Значно підвищує імунітет, приймає участь в утворенні  еритроцитів, сприяє синтезу гормонів щитовидної залози і нейтралізує дію хвороботворних бактерій.

-    Бор: запобігає розвитку ракових захворювань а також нормалізує гормональний фон і активізує так званий противірусний імунітет і додатково регулює і нормалізує репродуктивні процеси.

-    Дубильні речовини: дуже добре усувають вогнища запалень (особливо якщо уражена слизова оболонка кишечника) і додатково поліпшують секреторну функцію ШКТ, чим сприяють процесу травлення їжі, а також нейтралізують негативну дію солей важких металів.

 

Квіти білої лілії багаті на цінні ефірні олії (0,3%). Є в них ванілін (до 2,5%), багато п-гідрокси-м-метокситолуолу, п-крезол, ліналол, терпинеол, фенилэтиловый спирт і його складні ефіри. Присутня оцтова, пальмітинова, бензойна, корична и пропіонова кислоти. В складі пелюсток знайдені флавоноїди (кемпферол і його похідні), лілалін, ятрофін и каротиноїдт.

Цибулини білої лілії містять крохмаль (14%), розчинні полісахариди (глюкоманан), фітостерини, пірольні алкалоїди, амінокислоти (метилен-глутамінова кислота) і як вже згадувалося дубильні речовини. Крім того, в цибулинах були знайдені нові сапоніни  спиростанолового і фуростанолового типу.

.

Що і коли заготовляють: Збирають цибулини і кореневища лілії восени (після відмирання надземної частини рослини) або ж ранньою весною (до того, як появляться перші листки, квіти після розпускання пелюсток, а листя – в період з червня по серпень місяці. Сушити сировину треба в провітрюваних приміщеннях, для чого вона викладається на підстилки тонким шаром і періодично ворушиться. Можна використовувати і сушки, в першу чергу для цибулин, але температура в них має бути не вище 50 градусів. Зберігати висушену сировину треба в паперових пакетах не більше одного року.

 

Використання в офіційній і народній медицині:

В народній медицині лілія біла відома ще з часів Древньої Греції і використовується найчастіше як протизапальний та косметичний засіб. В мене вдома, скільки себе пам’ятаю, завжди була банка з настойкою пелюсток білої лілії. Вона часто ставала в нагоді. Але я почну розмову не про загальновідомі чи косметичні властивості білої лілії, а про її протипухлинні властивості, бо вважаю їх більш актуальними. Надто багато моїх родичів, друзів, сусідів і просто знайомих скосила ця підступна хвороба. Тому й, так би мовити, інтерес до неї особливий.

       Наперед зауважу, що більш детальний опис всіляких препаратів з білої лілії, технологію їх приготування, зберігання та використання наведено нижче в окремому розділі даної статті.

Протипухлинні властивості: Для лікування злоякісних пухлин рекомендують вживати спиртову настойку цибулин білої лілії. Цей рецепт в різних джерелах зустрічається часто, хоча деякі автори вказують, що готується лікувальна настойка не з цибулин, а з коренів білої лілії. Корені в рослин лілії розташовані нижче цибулин, але судячи з того, що рецепти ідентичні щодо кількості сировини, кількості та міцності спирту, технології приготування, доз та тривалості лікування, можна зробити висновок, що всі автори мають на увазі все-таки цибулини лілії, спрощено чи помилково називаючи їх кореневищами. Отже настойка цибулин при злоякісних пухлинах: цибулини білої лілії беруть весною або восени, коли біла лілія розсаджується. Тоді на трилітрову банку береться 6-7 великих  цибулин або навіть стільки, скільки поміститься в дві складені долоні. Цибулини миють, очищають і дрібно нарізають. Далі рекомендують залити доверху банку 96% спиртом або перваком. Настояти в темному прохолодному місці не менше 3-х тижнів. Пити по 30 мл 3 рази в день за 1,5 – 2 години до їди. Перед прийомом з’їсти шматочок вершкового масла, яке запити сирим яйцем, але в жодному разі не водою. Курс лікування – 3 шт. 3-літрові банки. Все ніби ясно. А тепер давайте порахуємо, що таке хворій на рак ослабленій людині випити 3 рази в день по 30 мл спирту міцністю 96 градусів. Це більше, ніж по 70 грамів 40-градусної горілки. Практично не закусуючи. По-перше, не кожна людина зможе випивати таку кількість спирту. По-друге, той хто з різних причин п’є міцний спирт, відразу його запиває, не вдихаючи повітря. Думаю, що той, хто все-таки лікується лілією від раку, мав би робити настойку цибулин лілії на горілці міцністю 25-30 градусів. Щодо кількості сировини на курс лікування, способу вживання та тривалості лікування, сумнівів ніяких практично немає. Але ще одне моє зауваження стосується яєць. Якщо випивати 3 місяці підряд по 3 сирих яйця в день, це може призвести до алергії та інших небажаних наслідків. Я би радив максимально замінити курячі яйця перепелиними. Вони не набагато дорожчі курячих, практично доступні в продажі і головне, не дають алергічної реакції. Якщо в когось все ж можуть бути якість алергічні реакції чи інші побічні дії, не зашкодить після кожного місяця лікування зробити тижневу перерву.      

     Настойка білої лілії може використовуватися для лікування злоякісних пухлин будь-якої локалізації та на всіх стадіях, але найбільший ефект дає при лікуванні пухлин селезінки, раку легенів та молочної залози. При раку молочної залози рекомендують крім вживання настойки цибулин лілії робити компреси з настойки квітів лілії та підсніжників. Для цього треба зібрати весною перші підсніжники (квіти з квітконіжками), наповнити ними літрову банку і залити розведеним спиртом, а краще доброю горілкою. Настоювати під кришкою, поки не зацвіте біла лілія (червень). Нарвати квітів білої лілії і добавити в настойку. Закрити герметично і настоювати 2-3 тижні. Технологія накладання компресу. Треба взяти бинт, прошитий з двох сторін, з марлею і ватою посередині, намочити їх в спиртовій настойці підсніжників і білої лілії, прикласти до молочної залози. Поверх дати кусок поліетиленової плівки та одіти бюстгальтер. Міняти компрес по мірі висихання.   

Захворювання нервової системи: Завдяки наявності алкалоїдів та флавоноїдів препарати білої лілії мають хорошу заспокійливу та зміцнюючу дію на центральну нервову систему. Так, для зміцнення центральної нервової системи, при безсонні, поганих снах, для заспокоєння нервів, при стресах, депресіях, судомах, хронічній втомі можна застосовувати як цибулини так і квіти лілії. Зокрема настойку пелюсток прийнято застосовувати для зміцнення центральної нервової системи, підняття її тонусу, при безсонні, поганих снах, втраті пам’яті, стресах, судомах, хронічній втомі. П’ють настойку по 20 капель один раз в день, як правило за 20 хвилин до сніданку чи вечері. Курс лікування як правило становить один місяць. Настойку пелюсток можна замінити відваром сушених квітів лілії.

     При лікуванні вказаних недугів можна також користуватися олією з квітів і листя, яку п’ють як правило по 1 чайній ложці 3 рази в день.

Для підняття тонусу ЦНС при нервових розладах і стресах можна приймати настій цибулин лілії.

При запаленні лицевого нерва відповідну ділянку протирають розведеною з водою в пропорції 1:1 настойкою пелюсток лілії.

       При болях у вухах допомагає олія з квітів та листя. Для цього вату  змочують в олії і вставляють у вухо. Дуже дієвий рецепт лікування запалення вуха: розчинити пополам з водою кілька капель спиртової настойки пелюсток лілії і закапати у вухо 2 каплі цього розчину. Закрити ваткою і лягти на здорове вухо. Як правило хвороба до ранку минає. Але треба мати на увазі, що нерозчинену настойку закапувати ні в рот, ні в вухо, ні в ніс не можна. Одна моя знайома багато років тому закапала настойку в ніс від нежиті і після того втратила нюх. При хворобах очей, послабленні зору, втраті чутливості сітківки ока також п’ють настойку квітів лілії по 20 капель один раз в день до їди. При втомі очей рекомендується відвар цибулин лілії. Причому його можна застосовувати як внутрішньо так і для закапування в очі.

     Втамувати зубний біль допоможе прикладання ватки, змоченої в розведеній настойці квітів, а при стоматитах треба відварити пелюстки лілії на солодкому молоці це готове тепле молоко в роті якнайдовше.

     При застудних захворюваннях допомагають квіти з медом (рецепт приготування та використання наведено нижче). Можна також полоскати горло настойкою квітів, розчинивши столову ложку настойки в 100 мл води. При кашлі, в тому числі сухому, треба пити 3 рази в день за 15-20 хвилин до їди по 25 капель настойки цибулин лілії. Ця ж настойка допоможе значно підняти імунітет та підвищити працездатність.

       При порушеннях роботи серця бажано регулярно приймати суміш квітів з медом. Ці ж ліки допоможуть при атеросклерозі, тахікардії. Для очищення крові добре попити чай з пелюсток квітів.

       Стане в нагоді біла лілія і людям з хворобами системи травлення їжі. Зокрема препарати з квітів очищують печінку та жовчний міхур, нормалізують їх функції. Олія з квітів та листя допомагає при жовтяниці, дискінезії шлунково-кишкового тракту, хронічному холециститі та геморої, є в’яжучим засобом. Настій цибулин допомагає при подразненнях прямої кишки та сечового міхура, є добрим сечогінним засобом.

       При запалені нирок та сечового міхура добре допомагає відвар кореневищ білої лілії (розташованих нижче цибулин). При водянці дуже добре допомагає 10%-на настойка цибулин білої лілії.

       Завдяки заспокійливим та знеболювальним властивостям препарати білої лілії використовуються при захворюваннях суглобів. Зокрема при артритах, остеохондрозі, радикуліті, інших болях в суглобах добрий ефект дає натирання хворих місць настойкою пелюсток лілії. Можна застосовувати також олію з квітів і листя (в першу чергу при ревматизмі) та настойку цибулин.

       Для підняття загального тонусу організму, бадьорості духу, підвищення працездатності, зміцнення загальних сил та нервової системи рекомендують водний настій цибулин білої лілії з добавкою невеликої кількості листя та пелюсток. Цей же настій допомагає при синдромі хронічної втоми. П’ють його по 1 столовій ложці 3 рази в день за 10 хвилин до їди. Курс лікування – один місяць. При потребі можна повторити через тиждень. З цією метою варто засушити собі наперед певну кількість цибулин, квітів та листя лілії.

       При багатьох  жіночих недугах препарати лілії також широко застосовуються. Зокрема при білях рекомендують пити наступний чай: пелюстки білої лілії, корінь півонії (мар"їн корінь), кислиця (білий трилистник), глуха кропива (яснотка біла). При зовнішніх симптомах гінекологічних захворювань можна наносити локально теплу олію з квітів і листя до 2-х разів на день. Внутрішньо олія також використовується при болях матки, порушеннях менструального циклу, хворобливих місячних, маткових кровотечах. Відвар цибулин п’ють при випадінні матки а настойкою стебел лікують подразнення яєчників.

       Мужчинам для збереження статевої сили допоможе настойка пелюсток лілії, а при статевому перезбудженні та супутніх серцевих недугах допоможе настойка стебел, зрізаних після збору пелюсток чи квітів.

       На закінчення опису лікувальних властивостей білої лілії розглянемо лікування нею шкірних хвороб. Тут її властивості в народі давно і добре вивчені. При абсцесах добре допомагає настій цибулин. Різноманітні опіки, в тому числі сонячні лікуються олією з квітів і листя. Ця ж олія лікує бородавки, гнійнички, гангрену, мозолі, зовнішні запалення, прищі, рани, фурункули, тріщини п’яток. При фурункулах можна застосовувати не тільки олію, але й настойку цибулин, прикладати варені або печені цибулини. Подрібнені чи відварені цибулини застосовують при як протизапальне, при ранах, набряках, твердих припухлостях, вугрових висипах, інфікованих ранах. Настойка пелюсток застосовується при грибкових ураженнях шкіри та нігтів, тріщинах п’яток, як зовнішнє протизапальне. Протирати шкіру розведеною пополам з водою настойкою пелюсток чи квітів можна і при інших шкірних хворобах. Якщо зручно, то можна робити і компреси. 

        

Застосування препаратів білої лілії в косметиці.

     Різноманітні креми, олії, екстракти, лосьйони та інші засоби з білої лілії з давніх давен по даний час знаходять своє широке  застосування в косметиці. Мабуть найбільш популярна олія з квітів та листя. Її до того ж найлегше приготувати самому. Такою олією притирають шкіру двічі на день від веснянок, для відбілювання шкіри, виведення пігментних плям (як наслідок вагітності та родів, вікових змін, порушення пігментації), надання шкірі однорідного кольору, зняття запалень, очищення, заспокоєння подразненої шкіри, її пом’якшення, регенерації, збереження краси бюсту і декольте, для надання шкірі обличчя та шиї свіжості, бархатистості, пружності та краси. Для зволоження шкіри, заспокоєння, очищення, омолодження та відбілювання, догляду за старіючою шкірою та для інших подібних цілей можна також використовувати крем та лосьйон з білої лілії.  

    Для усунення дрібних зморшок на шкірі обличчя, шиї, рук добре допомагає складний крем з цибулин чи коренів білої лілії з додаванням соку цибулі, меду та воску. Цей крем також добре відновлює і відбілює шкіру. Приготувати його нескладно (рецепт додається), а користі від нього буде більше від багатьох дорогих кремів.  

 

Препарати з білої лілії, технологія приготування

та способи використання:

 

1.  Настойка пелюсток. Пелюстки білої лілії треба обірвати під час цвітіння і скласти в скляну банку. Накладають не менше як на 50%  об’єму банки. Заливають міцною горілкою або розведеним спиртом міцністю біля 50 градусів. Краще накласти рихло і залити банку доверху. Банку брати з темного скла або обгорнути фольгою. Настоювати не менше 2-х тижнів в темному прохолодному місці. Зберігати так само. Краще не відціджувати. Пелюстки можуть пригодитися для примочок. Строк придатності не менше 2-х років. П’ють настойку пелюсток як правило по 20 капель раз в день зранку, розчинивши невеликою кількістю води. При хворобах нервової системи курс лікування становить приблизно 1 місяць. При інших хворобах курс може бути інший, залежно від важкості хвороби та стану організму. 

2.  Настойка цибулин. (від онкології) Цибулини білої лілії беруть весною або восени, коли лілія розсаджується. Тоді на трилітрову банку береться 6-7 великих  цибулин або навіть стільки, скільки поміститься в дві складені долоні. Цибулини миють, очищають і дрібно нарізають. Залити доверху банку 96% спиртом або перваком. Настояти в темному прохолодному місці не менше 3-х тижнів. Пити по 30 мл 3 рази в день за 1,5 – 2 години до їди. Перед прийомом з’їсти шматочок вершкового масла, яке запити сирим яйцем, але в жодному разі не водою. Курс лікування – 3 шт. 3-літрові банки. (Особисто мене дивує рекомендована міцність спирту 96%. Бо це виходить 210 мл горілки в день хворій людині. Я би обмежився 30-40%. Настоювати можна в меншій кількості горілки, а перед вживанням розбавляти водою, щоби цю порцію (7 цибулин) випити за місяць, але з меншою кількістю спирту - С.Р.).

3.  Компреси при раку молочної залози. Приготування настойки: зібрати весною перші підсніжники, наповнити ними півлітрову банку і залити розведеним спиртом, а краще доброю горілкою. Настоювати під кришкою, поки не зацвіте біла лілія (червень). Нарвати квітів білої лілії і добавити в настойку. Закрити герметично і настоювати 2-3 тижні. Технологія накладання компресу. Треба взяти бинт, прошитий з двох сторін, з марлею і ватою посередині, намочити їх в спиртовій настойці підсніжників і білої лілії, прикласти до молочної залози. Міняти компрес по мірі висихання. 

4.  Настій цибулин. Одна велика цибулина, щіпка листя і квітів заварюється стаканом окропу, добре укутати і настоювати 15 хв. Процідити і приймати по 1 столовій ложці 3 рази в день за 10 хв. до їди.

5.  Олія з лілії. Рослинну олію стерилізувати одну годину на водяній бані. Темну банку наповнити подрібненою сировиною (листя і квіти) на третину, залити банку доверху остудженою олією. Закрити і настоювати в темному місці 3-4 тижні. Періодично струшувати. Перецідити через дрібне ситечко і залити в інший посуд. Сировину, що залишилася можна ще раз залити олією, але меншим об’ємом (десь 1:1). Олію зберігати в холодильнику. Строк придатності – до 2-х років. Застосовувати можна як внутрішньо, так і для компресів, розтирань, пов’язок, добавляти в креми, маски і лосьйони. При внутрішньому застосуванні п’ють від 1 чайної ложки до 1 столової ложки 3 рази в день за 10 хвилин до їди. 

6.  Олія від суглобового і м’язового болю. 2 столові ложки подрібнених цибулин і по стільки ж листя і пелюсток залити 230 мл рослинної олії, настояти на сонці 3 тижні, періодично струшувати. Процідити в скляну банку і зберігати в холодильнику. Натирати хворі суглоби при болю та втирати при м’язовому болю.

7.  Відвар кореневищ. 10 грам сировини залити стаканом окропу, кип’ятити на слабкому вогні 15 хвилин, 2 години настояти під кришкою. Відцідити і пити по про 25-30 капель 3 рази в день при туберкульозі легенів, запаленні нирок та сечового міхура.

8.  Настойка стебел. Стебло білої лілії, зрізане після цвітіння треба порізати на невеликі (5-10 мм) кусочки і залити міцною горілкою для настоювання на місяць. (Гарафина Маковій).

9.  Квіти з медом. Взяти квіти білої лілії 40 шт (саме квітів а не рослин чи пелюсток), пропустити через м’ясорубку чи блендер, змішати з 1 кг меду (приблизно 0,7 л), помістити в скляну банку і покласти в холодильник. Вживати по 0,5 чайної ложки під язик 3 рази в день за 30 хвилин до їди. Відразу не ковтати а тримати до розчинення. Застосовується при хворобах органів дихання та застудних хворобах. 

10.              Мазь від веснянок.  Треба взяти в рівних кількостях відвар квітів білої лілії, мед та гірчичну муку. Змішати і скласти в скляну банку. Зберігати в холодильнику. Змазувати проблемні місця (обличчя, руки, плечі) при веснянках 2-3 рази в день. 

11.              Крем від зморшок. Взяти в рівних частинах (по 100 мл) соку з цибулин білої лілії, цибулі ріпчастої, по 100 грам меду і воску. Цю суміш нагріти на водяній бані, добре розмішати до однорідного стану і остудити при помішуванні. Щовечора протягом 1-2 місяців наносити цей крем на обличчя і шию. Він регенерує (відновлює) і відбілює шкіру.

12.                Крем від бородавок, мозолів, веснянок. Готується так само як і крем від зморшок, але замість соку цибулі ріпчастої додається сік часнику.

13.                Для доброго сну і від нервів. 30 грам сухих квітів залити 100 мл горілки, настояти 1 добу. Пити по 30 капель 3 рази в день до їди.

14.                Лосьйон.  Молоді листя білої лілії (150 грам), квіти 150 грам, оливкова олія 500 мл. Помістити все в банку з прозорого скла. Настояти на підвіконні місяць. Два рази в день збовтувати. Протирати шкіру щодня після водних процедур. Повертає шкірі красу, робить білосніжною і бархатною. 

15.                Настій при водянці.  Взяти 50 грам цибулин білої лілії і настояти на 500 мл горілки (10%) 4 тижні. Щодня струшувати. Дозу підбирати індивідуально, починаючи з 10 капель 3 рази в день до їди.

16.                Відвар цибулин (при інфікованих ранах).  Взяти 100 грам цибулин білої лілії і відварити їх в 1 л оливкової олії або горілки (краще самогону, який не сушить шкіру). Робити примочки по кілька раз в день.

 

Протипоказання. Єдиним протипоказанням до застосування препаратів білої лілії є їх індивідуальна непереносимість. Звичайно, з обережністю треба застосовувати препарати з цієї рослини внутрішньо дітям та вагітним, оскільки їх дія на дані категорії осіб поки що достатньо не вивчена. Ще необхідно сказати, що лілії мають специфічний запах та важкий аромат, який не всі можуть легко переносити. В багатьох він при тривалому вдиханні викликає головний біль, запаморочення, сльозотечу. Тому зрізані квіти лілій можна тримати лише в добре провітрюваних приміщеннях, але ні в якому випадку не в спальні чи в дитячій кімнаті.

 

 

Бажаю всім доброго здоров’я.

Роман Савчишин.