Болиголов з давніх часів застосовується для лікування і профілактики ракових захворювань, лікування доброякісних пухлин та багатьох інших хворіб. Це також дуже ефективних знеболювальний засіб. Тому варто більш детально зупинитися на лікувальних властивостях болиголова і препаратах, які з нього виготовляються.

    Перш за все болиголов найбільш популярний при лікуванні ракових захворювань, особливо пухлин молочних залоз та раку легень. Зокрема при пухлинах грудних залоз, які досягли розміру яєць і стали дуже твердими, коли відчувається біль при ходінні та при будь-яких різких рухах, болісні місячні. Болиголов в таких випадках розсмоктує пухлини. Для цього треба вживати внутрішньо за певною схемою настойку болиголова.

    Болиголов корисно використовувати як знеболювальний засіб при сильних болях у онкологічних хворих. В цьому випадку рекомендується до інших лікувальних трав чи грибів, якими лікується хворий, додатково пити 20%-ну спиртову настойку болиголова по 5 капель на столову ложку води 2 рази в день до їди. Під час сильних приступів болів допускається прийом 10 капель болиголова з водою (до 2-х разів на день). Ці ж дозування використовують при болях непухлинного походження: при ниркових, печіночних, шлункових, кишкових коліках, сильних болях під час місячних у жінок, приступоподібних болях в прямій кишці а також при ішемічному приступі болі в серці. 

    При лікуванні настойкою болиголова використовуються або середні дози від 3 до 12 капель на день або ж застосовується одна з методик наростаючих капель (своєрідна гірка). Тоді кількість капель щоденно збільшується на 1 каплю, так доходять до 20-ти чи 40 капель в день, залежно від стану хворого та обраної методики, а потім щодня зменшують кількість капель на 1 каплю. Відомий український фітотерапевт В.В.Тищенко, який досягнув значних успіхів у лікуванні ракових захворювань розробив декілька методик лікування раку болиголовом.

Методики лікування раку по В.В.Тищенко:

№1. Схема прийому болиголова для ДУЖЕ ослаблених хворих і дітей:

8-00	12-00	16-00	20-00	(час прийому)
1 капля	---	---	--	три дні
1 к	---	1 к	--	три дні
1 к	1 к	1 к	--	три дні
1 к	1 к	1 к	1 к	три дні
2 к	1 к	1 к	1 к	три дні
2 к	1 к	2 к	1 к	три дні
2 к	2 к	2 к	1 к	три дні
2 к	2 к	2 к	2 к	до одужання

 №2. Схема приому болиголова для ОСЛАБЛЕНИХ хворих:

8-00	12-00	16-00	20-00	(час прийому)
1 капля	---	1 к	--	три дні
1 к	1 к	1 к	1 к	три дні
1 к	2 к	1 к	2 к	три дні
1 к	2 к	2 к	2 к	Тиждень
2 к	2 к	3 к	2 к	Тиждень
3 к	3 к	3 к	3 к	Тиждень
4 к	3 к	4 к	3 к	Тиждень
4 к	4 к	4 к	4 к	до виздоровлення

 

№ 3. Для неослаблених хворих і тих, хто пройшов хіміотерапію та опромінення рекомендується  сама практична робоча методика прийому болиголова по наростаючій до 15 капель. Після того, як  доза збільшиться до 15 капель, всі послідуючі дні до повного виздоровлення (знищення пухлини) необхідно триматися цієї дози. Ця методика дає найбільш високий процент виздоровлення, оскільки 15 капель – добре працююча обережна  доза, при якій не пригнічується захисна функція здорових клітин. Застосовуючи це дозування, ми успішно пригнічуємо пухлину, не завдаючи  нашому організму шкоди. Це саме оптимальне навантаження на організм. 

№ 4. «Царська методика». Схема прийому болиголова для хворих з дуже високим імунним потенціалом – «Царська методика" (царською ця методика називається тому, що колись нею користувалися царі. Вони пили болиголов по даній методиці, щоби організм мав імунітет до цього препарату на випадок спроби отруєння). Настойку приймати 1 раз на добу за годину до їди натщесерце від 1 каплі до 40, нарощуючи щоденно по 1 каплі, потім, поступово знижуючи на 1 каплю в день, повернутися до 1 каплі. Настойку капати у воду (від 100 до 200 мл, нарощуючи по 50 мл кожні 13 капель). Тобто від 1 до 13 капель – 50 мл води, від 14 до 26 капель – 100 мл води і т.д.) Це приблизна пропорція. Вода тут лише як  розчинник, з нею легше пити настойку. При перших ознаках отруєння (нудота, головокружіння, запаморочення голови, слабість в ногах, і т.д.) відразу ж треба почати знижувати кількість прийому до 1 каплі. Тобто якщо у хворого почалися ознаки отруєння при прийомі 25 капель, то на наступний день йому треба дати вже 24 каплі, на третій 23 і так знижувати в день по одній каплі до 1. Передозування недопустиме – починаються запальні процеси, різко погіршується самопочуття. В цьому випадку треба повністю припинити прийом болиголову і 3 дні приймати слабкий розчин марганцівки на молоці, після чого з тієї кількості капель, на якій зупинилися, почати зниження до 1 каплі. Провести 2–3 таких курси підряд. При досягненні позитивного результату 1–2 цикли лікування повторити через 6–8 місяців.   40 капель – максимально допустима добова доза для людського організму, при якій подавляється (пригнічується)активність ракової клітини і в деякій мірі пригнічується активність здорових клітин, що заставляє організм сконцентрувати всі свої сили для боротьби з цією рослинною отрутою; після зниження дозування по низхідній сконцентровані захисні сили організму починають активно подавляти ракові клітини. Однак ця методика не зовсім безпечна, оскільки не всякий організм здатний перенести це навантаження. Зона риску починається від 25 капель і вище.

 Є інший цікавий метод лікування раку з використанням болиголова: пити по 5 капель настойки болиголова 2 рази в день на протязі 3-х тижнів, потім 3 тижні по 3 каплі 2 рази в день настойки аконіту (борець), а тоді 3 тижні — по 5 капель 2 рази в день настойки мухомора червоного. Таке чергування не викликає звикання до препаратів, посилює якість лікування і, що важливо, такими дозами неможливо отруїтися.

     Застосовують настойку болиголова і для лікування доброякісних пухлин. Це зокрема хвороби передміхурової залози, коли відмічається переривисте виділення сечі, спостерігається слабкість статевих органів (бажання збережене, але немає можливості для його задоволення, ерекції короткочасні і припиняються під час статевого акту. Це спостерігається при таких хворобах як простатит, аденом), які при відсутності ефективного лікування можуть перерости в рак.

    При деяких доброякісних пухлинах внутрішнє лікування корисно доповнювати зовнішнім, яке проводиться курсами по 10 днів підряд, так 2-3 курси в рік. Під час перерви приймають інші відповідні лікарські трави чи гриби.

     В невеликих дозах і при тривалому прийомі (по 2 каплі 3-4 рази в день протягом 2-3 місяців) болиголов значно знижує артеріальний тиск і тому рекомендується хворим з важкими формами гіпертонії. 

    При суглобовому ревматизмі, подагрі, забиттях, рожі, системній червоній вовчанці, варикозному розширенні вен і тромбофлебіті застосовують місцево свіжі (при відсутності — сушені) листя, загорнуті в марлю і ошпарені окропом. Прикладають до хворих запалених місць на добу. Курс лікування 1-2 місяці. Трава допомагає при дисменореї, полюціях, анурії і ревматизмі.

     При захворюваннях нервової системи препарати болиголова допомагають зокрема в таких випадках як хорея, судоми, епілепсія. Квіти ефективно діють при паралічі, катаракті, простатиті, кон'юнктивітах, безсонні, мастопатії, індурації яїчок, гіпертрофії передміхурової залози, при головних болях, склерозах (в тому числі мозку), дерматозах вагітних (зовнішньо).

    При кашлі препарати болиголова є одним з найкращих засобів, причому кашель може бути сухим, безперестанним, погіршуватися при лежанні, вночі, у людей похилого віку та осіб з ознаками передчасного старіння. А також кашель у хворих на туберкульоз, викликаний глибоким вдиханням, вологий і майже безперервний вночі.

     Знайшов застосування болиголов при гострому запаленні спинного мозку, коли його рекомендують при гострих симптомах і розвитку паралічів, що може при відсутності ефективного лікування закінчуватися ураженням дихальних м'язів і приводить до асфіксії.

    Слабку 10%-ну настойку болиголова застосовують при профілактиці раку та як заспокійливий, протисудомний і болезаспокійливий засіб по 10 капель 2 рази в день при  доброякісних пухлинах: міома матки, ендометріоз, поліпи тіла і шийки матки, мастопатії, аденомі передміхурової залози, поліпах сечового міхура, шлунку, кишківника, носоглотки, гортані; при хореї, епілепсії, коклюші, мігрені, а також зовнішньо — при рожі і вовчанці у якості знеболювального засобу, а також при подагрі і ревматизмі. Застосовують болиголов при лицевій невралгії, при якій є болі в підочному нерві, переважно по ночах.

     Позитивна дія квітів болиголову виявлена при імпротенції, білях (лейкореї), маразмі психічному, як загальнозміцнювальне при астенії, в тому числі старечій, при головокружінні, статевому інфантилізмі на фоні анемії, при безплідді та деяких інших захворюваннях.

    Болиголов є сильним імуностимулятором, він зміцнює захисні сили організму. 

     Болиголов дуже отруйна рослина, тому його застосування потребує особливої обережності. Отруюються ним при помилковому вживанні в їжу через його схожість з деякими їстівними рослинами. Трава і корені болиголова першого року життя схожі на петрушку і моркву, трава болиголова другого року життя схожа на кріп, дудник, дику моркву. Настойкою болиголова теоретично можна отруїтися через передозування або різке нарощування максимально допустимих доз.

      При важкому отруєнні болиголовом переважають ознаки наростаючого паралічу. Кінцівки стають важкими, хворі скаржаться на похолодання всього тіла і відчуття повзання мурашок в кінцівках, обличчя бліде, ковтання утруднене, нестійка хода, запаморочення, розширення і нерівномірність зіниць, хитання і розпливчатість предметів перед очима. З боку шлунково-кишкового тракту відмічається печіння в роті, горлі, підвищена слинотеча, нудота, блювання. В легких випадках отруєння на перший план виступають розлади шлунково-кошкового тракту. У важких випадках може настати смерть від паралічу дихання. Це може бути при надмірному помилковому вживанні рослини чи її препаратів, а при лікувальних дозах можуть бути деякі ознаки легкого отруєння, які при припиненні вживання ліків швидко проходять. Тому необхідно суворо дотримуватися доз прийому препаратів болиголова при самолікуванні.

     При ознаках сильного отруєння болиголовом, щоби їх позбутися слід взяти теплої води, змішаної з великою кількістю нижчого сорту оливкової олії, або лляної чи конопляної і з допомогою трубки чи лійки лити її в шлунок до блювання. Повторити декілька разів до ознак полегшення стану хворого, а потім дати йому запити теплою водою з медом. 

     Сучасним способом невідкладної допомоги є введення всередину 5-10%-го розчину соляної кислоти, 5%-ного розчину таніну, 30 таблеток активованого вугілля, 30 г сульфату магнезії на півсклянки води в яості сольового послаблюючого. Крім того, необхідно використати серцеві засоби: кофеїн, камфора, а також стрихнін і свіже повітря. Допомагає тепле укутування і при необхідності штучне дихання.

Зберігання: Зберігати в скляному посуді, в темному прохолодному місці. Можна в холодильнику. На посуді обовязково треба вказати, що це отрута. Берегти від дітей.

Строк придатності. Не менше 2-х років з часу виготовлення.

                                                                                      З повагою, Роман Савчишин